затинання

ЗАТИНА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. затина́ти 1.

– Гроші нехай Іван Пошивайло заверне, а затинання по щоках нехай Гапка віддасть Явдосі так, як та чинила їй (Валерій Шевчук).

2. Дія за знач. затина́тися 2.

Заперечував [Патик] швидше за звичкою. Це його затинання остаточно переконало Рибалку в правильному напрямку своїх дій (А. Кокотюха).

3. Дія за знач. затина́тися 1; запинка.

Полуботок провадив далі, либонь, він обміркував цю свою промову багато разів довгими ночами й тепер казав без найменшого затинання (Ю. Мушкетик);

– Отже... – почала я, намагаючись подолати своє затинання, яке щомиті посилювалося. – Мене звуть Вероніка (І. Роздобудько);

Затинання нерідко пов'язане з напруженням м'язів обличчя, губ, язика, пальців рук (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затинання — затина́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. затинання — -я, с. Дія за знач. затинати. Великий тлумачний словник сучасної мови