заточення
ЗАТО́ЧЕННЯ¹, я, с.
Дія за знач. заточи́ти¹.
Заточення інструмента (зубил, крейцмейселів, викруток) має проводитися на заточувальних верстатах з абразивними кругами (з навч. літ.).
ЗАТО́ЧЕННЯ², я, с., рідко.
Дія за знач. заточи́тися² 1.
Сива баба, похитуючись, наче бувалий матрос, йде вулицею..; кожне її заточення то вправо, то вліво викликає тихі охкання та скрики в особливо чутливої публіки (Любко Дереш).
ЗАТО́ЧЕННЯ³, я, с.
Дія і стан за знач. заточи́ти³.
Ми їхали з Києва на місце нашого заточення (з мемуарної літ.);
* Образно. Я остерігався, що Ключарева присутність не дасть мені змоги мислено спілкуватися з людьми, які після трьох століть заточення виходили з пітьми на світло (Р. Федорів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me