заточення

ЗАТО́ЧЕННЯ¹, я, с.

Дія за знач. заточи́ти¹.

Заточення інструмента (зубил, крейцмейселів, викруток) має проводитися на заточувальних верстатах з абразивними кругами (з навч. літ.).

ЗАТО́ЧЕННЯ², я, с., рідко.

Дія за знач. заточи́тися² 1.

Сива баба, похитуючись, наче бувалий матрос, йде вулицею..; кожне її заточення то вправо, то вліво викликає тихі охкання та скрики в особливо чутливої публіки (Любко Дереш).

ЗАТО́ЧЕННЯ³, я, с.

Дія і стан за знач. заточи́ти³.

Ми їхали з Києва на місце нашого заточення (з мемуарної літ.);

* Образно. Я остерігався, що Ключарева присутність не дасть мені змоги мислено спілкуватися з людьми, які після трьох століть заточення виходили з пітьми на світло (Р. Федорів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заточення — зато́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. заточення — -я, с. Дія за знач. заточити. Великий тлумачний словник сучасної мови