1. Словник української мови у 20 томах

заточений

ЗАТО́ЧЕНИЙ², а, е, діал.

Дієпр. пас. до заточи́ти² 1.

А де ж твої, Хмельниченку, кованії вози? – У містечку Берестечку заточені в лози... (з народної пісні).

ЗАТО́ЧЕНИЙ³, а, е.

Дієпр. пас. до заточи́ти³.

У цьому монастирі в різні часи й різними руками заточені були, осліплені, забиті багато імператорів, видатних людей та навіть патріархів імперії (С. Скляренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заточений — зато́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. заточений — -а, -е, тех. Дієприкм. пас. мин. ч. до заточити I. || заточено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заточений — ЗАТО́ЧЕНИЙ, а, е, техн. Дієпр. пас. мин. ч. до заточи́ти¹. Залізка ручних стругальних інструментів повинні бути правильно заточені (Стол.-буд. справа, 1957, 173); // зато́чено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах