заточений
зато́чений
-а, -е, тех.
Дієприкм. пас. мин. ч. до заточити I.
|| заточено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заточений — зато́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- заточений — ЗАТО́ЧЕНИЙ², а, е, діал. Дієпр. пас. до заточи́ти² 1. А де ж твої, Хмельниченку, кованії вози? – У містечку Берестечку заточені в лози... (з народної пісні). ЗАТО́ЧЕНИЙ³, а, е. Дієпр. пас. до заточи́ти³. Словник української мови у 20 томах
- заточений — ЗАТО́ЧЕНИЙ, а, е, техн. Дієпр. пас. мин. ч. до заточи́ти¹. Залізка ручних стругальних інструментів повинні бути правильно заточені (Стол.-буд. справа, 1957, 173); // зато́чено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах