заточений

Значення в інших словниках

1. заточений — -а, -е, тех. Дієприкм. пас. мин. ч. до заточити I. || заточено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. заточений — ЗАТО́ЧЕНИЙ², а, е, діал. Дієпр. пас. до заточи́ти² 1. А де ж твої, Хмельниченку, кованії вози? – У містечку Берестечку заточені в лози... (з народної пісні). ЗАТО́ЧЕНИЙ³, а, е. Дієпр. пас. до заточи́ти³. Словник української мови у 20 томах
3. заточений — ЗАТО́ЧЕНИЙ, а, е, техн. Дієпр. пас. мин. ч. до заточи́ти¹. Залізка ручних стругальних інструментів повинні бути правильно заточені (Стол.-буд. справа, 1957, 173); // зато́чено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах