1. Словник української мови в 11 томах

заточений

ЗАТО́ЧЕНИЙ, а, е, техн. Дієпр. пас. мин. ч. до заточи́ти¹.

Залізка ручних стругальних інструментів повинні бути правильно заточені (Стол.-буд. справа, 1957, 173);

// зато́чено, безос. присудк. сл.

Продуктивність праці токаря, фрезерувальника, стругальника, якість обробки деталей значною мірою залежать від того, як буде заточено.. різальний інструмент (Роб. газ., 26.ІІІ 1966, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заточений — зато́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. заточений — -а, -е, тех. Дієприкм. пас. мин. ч. до заточити I. || заточено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заточений — ЗАТО́ЧЕНИЙ², а, е, діал. Дієпр. пас. до заточи́ти² 1. А де ж твої, Хмельниченку, кованії вози? – У містечку Берестечку заточені в лози... (з народної пісні). ЗАТО́ЧЕНИЙ³, а, е. Дієпр. пас. до заточи́ти³. Словник української мови у 20 томах