1. Словник української мови у 20 томах

заточувати

ЗАТО́ЧУВАТИ³, ую, уєш, недок., ЗАТОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., кого.

Поміщати у в'язницю, монастир і т. ін., позбавляючи волі.

О. Гіляров писав: “...за відкидання дорогих серцю вірувань люди примушують своїх співбратів пити келихи з отрутою, заточують до в'язниць, палять на вогнищах” (з газ.);

Малий Петро виріс, скинув з трона свою сестру і сам сів на царство. Софію заточив у монастир (Г. Хоткевич);

Сьогодні-бо вночi Умислив Ульф з княгинею лукаво Тебе схопить i в поруб заточить, А Київ весь варягам... (І. Кочерга);

Довго полювала міська сторожа на розбійника Федька Чугая, та врешті-решт схопили і заточили до тортурні (Ю. Винничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заточувати — зато́чувати 1 дієслово недоконаного виду загострювати зато́чувати 2 дієслово недоконаного виду закочувати; заносити вбік Орфографічний словник української мови
  2. заточувати — I -ую, -уєш, недок., заточити, -точу, -точиш, док., перех., тех. Робити гострим; загострювати. II -ую, -уєш, недок., заточити, -точу, -точиш, док., перех. 1》 діал. Закочувати. 2》 розм. Спричинювати втрату рівноваги. 3》 розм. Заносити вбік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заточувати — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін. Словник синонімів української мови
  4. заточувати — ЗАТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ЗАТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., перех., техн. Робити гострим; загострювати. Зуб’я поперечної пилки заточують з обох боків, внаслідок чого вона однаково добре пиляє, рухаючись в обидва боки вздовж пропилу (Гурток «Умілі руки. Словник української мови в 11 томах
  5. заточувати — Зато́чувати, -чую, -єш сов. в. заточити, -чу́, -чиш, гл. 1) Закатывать, закотить. Ой деж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози. н. п. Заточи воза в клуню. Н. Вол. у. 2) — в пику. Ударить по лицу, дать въ морду. Словник української мови Грінченка