затримуваний

ЗАТРИ́МУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до затри́мувати.

Степан ще часто одвідував його, затримуваний громадськими справами (В. Підмогильний);

Він пішов далі спокійною, трохи навіть затримуваною ходою (М. Івченко);

Тієї ж миті Риндін відчув, як його тіло рвонулося вперед, затримуване тільки широкими ременями, якими він був прикріплений до крісла (В. Владко);

// у знач. ім. затри́муваний, ного, ч.; затри́мувана, ної, ж. Той (та), кого залишають, утримують якийсь час у певному місці.

Звертаючись до затримуваного по-російськи, ви навряд чи станете тут-таки пояснювати йому його право на адвоката.., – вас загальмує “внутрішня інерція” тої мови, що нею десятиліттями вимовлялося “Вы арестованы” уже наперед як вирок (О. Забужко);

Затримуваних піддавали тортурам, нацьковували на них собак (з наук. літ.).