затримувач

ЗАТРИ́МУВАЧ, а, ч.

1. Той, хто затримує кого-, що-небудь.

З 1920 року радянське митне відомство почало впроваджувати практику преміювання затримувачів контрабанди (з наук. літ.);

Затримувачі показали посвідчення працівників міліції, забрали хлопця в машину й відвезли до міськвідділу (з газ.).

2. Пристрій для затримування чого-небудь.

Інерційний затримувач темпу стрільби розміщений у рукоятці пістолета (з наук.-попул. літ.);

Затримувачі снігу.