затупілий
ЗАТУПІ́ЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до затупі́ти.
Затупіле лезо;
* Образно. [Привид:] Лише нагадую. З'явивсь для того, Щоб нагострить твій замір затупілий (Л. Гребінка, пер. з тв. В. Шекспіра).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me