затяжно

ЗАТЯ́ЖНО, розм.

Присл. до затяжни́й 1.

Він лише прикусив губу до крові й зітхнув затяжно: – Навіщо?.. (І. Багряний);

Хтось затяжно й солодко позіхав, відчуваючи, як розварене тіло ще змагалося зі сном і передчуваючи тяготу наступного дня (І. Чендей).