затяжіти

ЗАТЯЖІ́ТИ, затяжі́ю, затяжі́єш і затяжу́, затяжи́ш, док., діал.

1. Почати тяжіти.

Дівчатко відразу принишкло. Здавалося, що навіть портфель в її руці нагло затяжів (Ірина Вільде);

– А викликають ворохобню злі люде [люди], котрі все носом чують, коли над ними має затяжіти тверда рука (О. Назарук).

2. Завагітніти.

З того часу затяжiла Мар'я Всеславiвна, i настав той час, прийшов той день: .. народжувався у Києвi-градi могутнiй богатир по iменi Вольга Всеславович (В. Рубан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me