затяжіти
ЗАТЯЖІ́ТИ, затяжі́ю, затяжі́єш і затяжу́, затяжи́ш, док., діал.
1. Почати тяжіти.
Дівчатко відразу принишкло. Здавалося, що навіть портфель в її руці нагло затяжів (Ірина Вільде);
– А викликають ворохобню злі люде [люди], котрі все носом чують, коли над ними має затяжіти тверда рука (О. Назарук).
2. Завагітніти.
З того часу затяжiла Мар'я Всеславiвна, i настав той час, прийшов той день: .. народжувався у Києвi-градi могутнiй богатир по iменi Вольга Всеславович (В. Рубан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me