затінювач
ЗАТІ́НЮВАЧ, а, ч., спец.
Те, що затінює що-небудь.
Затінювач захищає вихідний отвір освітлювального приладу від прямого світла (з наук.-техн. літ.);
Вольфію – рослину родини ряскових – використовують і як природний затінювач акваріума, і як чудову добавку до раціону багатьох риб (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me