захоронення

ЗАХОРО́НЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. захорони́ти 1, 4.

– Нове кладовище розбиватимуть отам, за фермою, а старого ніхто не зачепить. Двадцять п'ять років після останнього захоронення не зачепить... Такий закон (Микита Чернявський);

Скільки треба було людських рук, техніки й часу, щоб зібрати у скверах і садах – гордості міста ту біомасу і відправити її на захоронення! (А. Михайленко);

Ядерно-енергетичний цикл охоплює видобування уранової руди, вилучення з неї урану, збагачення уранового палива, використання його в реакторах, транспортування, очищення та захоронення відходів (з наук. літ.).

2. архл. Те саме, що похова́ння 2.

На сьогодні збереглися численні предмети матеріальної культури: стародавні захоронення, мумії, предмети побуту, залишки стародавніх міст, храми, що дозволяють вивчити побут, звичай, культуру і міжнародні зв'язки Єгипту (з наук.-попул. літ.).