зацвяхований
ЗАЦВЯХО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до зацвяхува́ти.
Мельник похитує головою, підводиться. – Десь піду я собі до вітряка. – Так він же зацвяхований. – Хоч біля крил посиджу, хоч їхній скрип почую (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зацвяхований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зацвяхувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зацвяхований — Зацвяхо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)