зачумленість

ЗАЧУ́МЛЕНІСТЬ, ності, ж., рідко.

Стан за знач. зачу́млений 2.

А. Камю у своєму романі наголошує, що зачумленість – постійний стан людини (з навч. літ.);

Після штучних вин кілька годин відчувається хміль та зачумленість (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me