зачумленість
ЗАЧУ́МЛЕНІСТЬ, ності, ж., рідко.
Стан за знач. зачу́млений 2.
А. Камю у своєму романі наголошує, що зачумленість – постійний стан людини (з навч. літ.);
Після штучних вин кілька годин відчувається хміль та зачумленість (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me