зачуміти

ЗАЧУМІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.

Утратити здатність ясно розуміти; очманіти.

[Орина Власівна Дзвонарська:] Та як ще до того пропустиш у горлянку драмадерії чарочку, другу, то смак тобі, ягідко, по всіх сурелях та жилочках, як єлей, розійдеться. [Зінька:] Та Господь з ним, ще зачумієш! (М. Старицький).