збайдужений

ЗБАЙДУ́ЖЕНИЙ, а, е.

Який став байдужим.

Кінь одбіг трохи, нерішуче зупинився. Зупинився й вітер. Потім спробував знову дико затанцювати. Але .. на коня це не впливало .. Збайдужений втомою, вже не сприймав (А. Любченко);

Герої Миколи Хвильового нерідко озлоблені проти нового життя, розчаровані і збайдужені (з наук. літ.).