збадьорішати
ЗБАДЬОРІ́ШАТИ, аю, аєш.
Док. до бадьорі́шати.
Вона ніби споглядала чуже чиєсь життя, страждала чужим лихом і слізьми. І через те, що воно здавалось їй чужим, вона збадьорішала (В. Підмогильний);
Під впливом заспокійливих міркувань звечора Євграф Фірсович збадьорішав і був у чудовому настрої (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me