збадьорішати

ЗБАДЬОРІ́ШАТИ, аю, аєш.

Док. до бадьорі́шати.

Вона ніби споглядала чуже чиєсь життя, страждала чужим лихом і слізьми. І через те, що воно здавалось їй чужим, вона збадьорішала (В. Підмогильний);

Під впливом заспокійливих міркувань звечора Євграф Фірсович збадьорішав і був у чудовому настрої (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me