зблокувати

ЗБЛОКУВА́ТИ², у́ю, у́єш, док., кого, що, спорт.

Зупинити, унеможливити або випередити які-небудь дії гравця за допомогою блоку (див. блок⁴).

Кидок однією рукою зверху баскетболіст використовує на близьких відстанях, рухаючись проти захисника, який намагається зблокувати його зверху (з навч. літ.);

Гарний захисник здатний зблокувати або хоча б сповільнити рух гравця на футбольному полі (із журн.);

Боксер зблокував удари супротивника і вийшов із кута рингу (з газ.).

ЗБЛОКУВА́ТИ³, у́ю, у́єш, док., кого, що.

Об'єднати в блок, блоки (див. блок³ 1, 2).

Намагання лідерів зблокувати свої партії в одну політичну силу не завжди є ефективним засобом перемоги на виборах (із журн.);

У пропонованому студентам денної, дистанційної та заочної форм навчання й усім, хто цікавиться історією України, збірнику зроблено спробу систематизувати і зблокувати основні історичні події та факти із поданням ілюстративного матеріалу, портретних рядів, витягів з нормативно-правових актів (з навч. літ.);

Намагання багатьох каналів у випусках новин зблокувати різні за змістом цілком самодостатні матеріали в певні внутрішньо цілісні блоки, намагання поєднати одні події з іншими нерідко сприймаються як штучні й невиправдані (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зблокувати — зблокува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зблокувати — -ую, -уєш, док., зблоковувати, -ую, -уєш, недок., перех. З'єднати, змонтувати (окремі частини машин, апаратів і т. ін.). || Об'єднати що-небудь із чим-небудь, створивши єдине функціональне ціле (в будівництві). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зблокувати — ЗБЛОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. З’єднати, змонтувати (окремі частини машин, апаратів і т. ін.). Словник української мови в 11 томах