зблідлість

ЗБЛІ́ДЛІСТЬ, лості, ж.

Абстр. ім. до зблі́длий 1.

Тільки в черниці може бути така рівна блідість, така загостреність і висхлість точеного овалу й зблідлість уст (В. Винниченко);

Тільки ось зараз, коли він побачив зблідлість лиця і серпанок утоми, коли він почув, як змінився її голос, Карасик здивовано збагнув, що ці, так недавно ще незнайомі “міщанські” принади Палі Степанівни страшенно йому близькі (Б. Антоненко-Давидович).