зборочки
ЗБО́РОЧКИ, ЗБІ́РОЧКИ, чок, мн. (одн. збо́рочка, збі́рочка, и, ж.).
Зменш.-пестл. до збо́рки.
Спідниця з сотнею збірочок високо підтикана під червоний шерстяний, домотканий пояс (О. Копиленко);
Серед фішок дизайнера – зборочки, плісировані спідниці, високі гольфи (із журн.);
* Образно. У час, коли роса тюльпан укриє сиво Й фіалка хилиться, трави таємне диво, Як любо глянути на пуп'янок зелений, Що зборочки свої підтикує дбайливо! (В. Мисик, пер. з тв. Омара Хайяма).
○ (1) У збі́рочку, у знач. прикм. – з дрібними збірками.
На голові її була у крапочку хустинка; сачок з грубенького сукна, у збірочку спідниця... (С. Голованівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me