1. Словник української мови у 20 томах

зброджувати

ЗБРО́ДЖУВАТИ², ую, уєш, недок., ЗБРОДИ́ТИ, зброджу́, збро́диш, док.

1. тільки 3 ос., що. Викликати процес бродіння.

Бактерії кишечника посилюють гідроліз білків, зброджують вуглеводи, емульгують ліпіди (з навч. літ.);

Збродити сусло з початковою щільністю більш як 20 % можуть тільки спеціальні спиртові дріжджі (з навч. літ.).

2. що. Піддавати процесу бродіння.

Виготовляючи саке, рис спочатку автоклавують, оцукрюють, потім гідролізат зброджують, додавши дріжджі (з наук. літ.);

– Ми варимо світле пиво на новому надсучасному обладнанні за німецькою рецептурою – лише з солоду, хмелю та води – і зброджуємо за допомогою німецьких дріжджів (з газ.);

Якщо збродити одне й те саме сусло на різних дріжджах, отримаєте вина, які відрізнятимуться своїми властивостями (з наук.-попул. літ.).

3. Те саме, що збро́джуватися.

Різниця температур та надмірна вологість порушують кристалізацію меду, і він може збродити (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зброджувати — збро́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зброджувати — -ую, -уєш, недок., перех., спец. Викликати процес бродіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зброджувати — ЗБРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., спец. Викликати процес бродіння. Дріжджі зброджують цукристі речовини борошна, розщеплюючи їх на вуглекислий газ та спирт (Укр. страви, 1957, 300). Словник української мови в 11 томах