збруйний
ЗБРУ́ЙНИЙ, а, е.
Прикм. до збру́я.
Стиль збруйного набору – залізні вудила з бронзовими окуттями та бронзовими фігурними псаліями, різноманітні бронзові бляшки, обтягнуті золотою фольгою з інкрустацією круглими скляними вставками, – характерний для “постгунського” Північного Кавказу та Приуралля (з наук.-попул. літ.);
У давньоугорському похованні на Кіровоградщині виявлено розкішний срібний збруйний набір прикрас з бляшок-трійчаток (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збруйний — -а, -е. Прикм. до збруя. Великий тлумачний словник сучасної мови