збруйний

ЗБРУ́ЙНИЙ, а, е.

Прикм. до збру́я.

Стиль збруйного набору – залізні вудила з бронзовими окуттями та бронзовими фігурними псаліями, різноманітні бронзові бляшки, обтягнуті золотою фольгою з інкрустацією круглими скляними вставками, – характерний для “постгунського” Північного Кавказу та Приуралля (з наук.-попул. літ.);

У давньоугорському похованні на Кіровоградщині виявлено розкішний срібний збруйний набір прикрас з бляшок-трійчаток (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збруйний — -а, -е. Прикм. до збруя. Великий тлумачний словник сучасної мови