збуджування

ЗБУ́ДЖУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. збу́джувати 3, 4, 6, 7 і збу́джуватися 3–6.

Збуджування почуття провини, щоб хтось чогось не робив, – це непедагогічно (з газ.);

У науковій статті досліджено методи акупунктурної діагностики і з'ясовано особливості процесів гальмування й збуджування з погляду традиційної китайської медицини (з наук. літ.);

Алкалоїдні препарати зумовлюють рефлекторне збуджування дихального центру (із журн.);

При синхронному режимі стаціонарних коливань їхня частота перебуває в простому раціональному співвідношенні з частотою зовнішнього збуджування (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збуджування — збу́джування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. збуджування — -я, с. Дія за знач. збуджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови