збуджування
ЗБУ́ДЖУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. збу́джувати 3, 4, 6, 7 і збу́джуватися 3–6.
Збуджування почуття провини, щоб хтось чогось не робив, – це непедагогічно (з газ.);
У науковій статті досліджено методи акупунктурної діагностики і з'ясовано особливості процесів гальмування й збуджування з погляду традиційної китайської медицини (з наук. літ.);
Алкалоїдні препарати зумовлюють рефлекторне збуджування дихального центру (із журн.);
При синхронному режимі стаціонарних коливань їхня частота перебуває в простому раціональному співвідношенні з частотою зовнішнього збуджування (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збуджування — збу́джування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- збуджування — -я, с. Дія за знач. збуджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови