збуджувач

ЗБУ́ДЖУВАЧ, а, ч.

Те саме, що збу́дник.

Політичні, геополітичні, економічні, соціальні й духовні процеси сучасної епохи є збуджувачами різних суспільних проблем, що вимагають передбачення і вирішення (з наук.-попул. літ.);

Визначити вид збуджувача тієї чи іншої хвороби нерідко буває досить складно (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збуджувач — збу́джувач 1 іменник чоловічого роду, істота про людину збу́джувач 2 іменник чоловічого роду, істота про мікроб збу́джувач 3 іменник чоловічого роду засіб Орфографічний словник української мови
  2. збуджувач — -а, ч. 1》 Те саме, що збудник. 2》 Фактор, що викликає стан нервового або статевого збудження (пігулки, алкогольні напої тощо). 3》 Генератор або інший прилад, внаслідок дії якого виникають коливання в електромагнітних полях. Великий тлумачний словник сучасної мови