збуджувач

збу́джувач

-а, ч.

1》 Те саме, що збудник.

2》 Фактор, що викликає стан нервового або статевого збудження (пігулки, алкогольні напої тощо).

3》 Генератор або інший прилад, внаслідок дії якого виникають коливання в електромагнітних полях.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збуджувач — збу́джувач 1 іменник чоловічого роду, істота про людину збу́джувач 2 іменник чоловічого роду, істота про мікроб збу́джувач 3 іменник чоловічого роду засіб Орфографічний словник української мови
  2. збуджувач — ЗБУ́ДЖУВАЧ, а, ч. Те саме, що збу́дник. Політичні, геополітичні, економічні, соціальні й духовні процеси сучасної епохи є збуджувачами різних суспільних проблем, що вимагають передбачення і вирішення (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах