збуджувач
збу́джувач
-а, ч.
1》 Те саме, що збудник.
2》 Фактор, що викликає стан нервового або статевого збудження (пігулки, алкогольні напої тощо).
3》 Генератор або інший прилад, внаслідок дії якого виникають коливання в електромагнітних полях.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збуджувач — збу́джувач 1 іменник чоловічого роду, істота про людину збу́джувач 2 іменник чоловічого роду, істота про мікроб збу́джувач 3 іменник чоловічого роду засіб Орфографічний словник української мови
- збуджувач — ЗБУ́ДЖУВАЧ, а, ч. Те саме, що збу́дник. Політичні, геополітичні, економічні, соціальні й духовні процеси сучасної епохи є збуджувачами різних суспільних проблем, що вимагають передбачення і вирішення (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах