збудник
збу́дник
-а, ч.
1》 фізіол. Те, що викликає який-небудь процес, підвищення активності дії тканини, органа, організму.
2》 перен. Те, що викликає появу певних настроїв, почуттів, думок і т. ін.
3》 біол. Мікроби, віруси, паразити, хімічні речовини і т. ін., що викликають хвороби людей, тварин і рослин.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збудник — збу́дник 1 іменник чоловічого роду те, що викликає певний процес збу́дник 2 іменник чоловічого роду, істота мікроорганізм розм. Орфографічний словник української мови
- збудник — ЗБУ́ДНИК, а, ч. 1. фізл. Те, що викликає який-небудь процес, підвищення активності дії тканини, органу, організму. Овочі не тільки самі собою є збудниками травних залоз, але й здатні поліпшувати перетравлювання різних білкових... Словник української мови в 11 томах