збудник
збу́дник 1
іменник чоловічого роду
те, що викликає певний процес
збу́дник 2
іменник чоловічого роду, істота
мікроорганізм
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збудник — -а, ч. 1》 фізіол. Те, що викликає який-небудь процес, підвищення активності дії тканини, органа, організму. 2》 перен. Те, що викликає появу певних настроїв, почуттів, думок і т. ін. 3》 біол. Мікроби, віруси, паразити, хімічні речовини і т. ін., що викликають хвороби людей, тварин і рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збудник — ЗБУ́ДНИК, а, ч. 1. фізл. Те, що викликає який-небудь процес, підвищення активності дії тканини, органу, організму. Овочі не тільки самі собою є збудниками травних залоз, але й здатні поліпшувати перетравлювання різних білкових... Словник української мови в 11 томах