збуток

ЗБУ́ТОК, тку, ч., діал.

1. Те саме, що збут.

Зелені та білі ренети .. можуть довго лежати, гарно пахнуть і мають добрий збуток (У. Самчук);

* У порівн. З землею прощається сонце. В останнi хвилини воно висить над обрiєм, мов для збутку (Р. Андріяшик).

2. Те саме, що зби́тки.

– Слів, які приносять збуток вірі і владі, не треба знати і не треба говорити (Р. Іваничук).