збійний
ЗБІ́ЙНИЙ¹, а, е, спец.
1. Який зумовлює збій (див. збій¹ 1).
Так звані природні клітини-кілери – це основа протипухлинного імунітету. Їхнє головне завдання полягає в тому, щоб якомога раніше розпізнати збійні клітини і знищити їх (з наук.-попул. літ.).
2. Стос. до збою (див. збій¹ 2).
Найчастіше незвичайні явища в роботі комп'ютера (наприклад, коли на жорсткому диску з'являється збійний блок) спричинені помилками користувача, програм або дефектами обладнання (з навч. літ.);
Виробник гарантує заміну будь-якого збійного плеєра (з газ.).
ЗБІ́ЙНИЙ², а, е, спец.
Прикм. до збій².
Орання збійних земель не є дієвим засобом рекультивації. Щоб така земля стала родючою, треба вичекати біля трьох років (з навч. літ.);
Збійна ділянка землі.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me