збійний

ЗБІ́ЙНИЙ¹, а, е, спец.

1. Який зумовлює збій (див. збій¹ 1).

Так звані природні клітини-кілери – це основа протипухлинного імунітету. Їхнє головне завдання полягає в тому, щоб якомога раніше розпізнати збійні клітини і знищити їх (з наук.-попул. літ.).

2. Стос. до збою (див. збій¹ 2).

Найчастіше незвичайні явища в роботі комп'ютера (наприклад, коли на жорсткому диску з'являється збійний блок) спричинені помилками користувача, програм або дефектами обладнання (з навч. літ.);

Виробник гарантує заміну будь-якого збійного плеєра (з газ.).

ЗБІ́ЙНИЙ², а, е, спец.

Прикм. до збій².

Орання збійних земель не є дієвим засобом рекультивації. Щоб така земля стала родючою, треба вичекати біля трьох років (з навч. літ.);

Збійна ділянка землі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збійний — збі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. збійний — -а, -е. Який має збої у роботі. Великий тлумачний словник сучасної мови