зведенник
ЗВЕДЕ́ННИК, а, ч., заст.
Посередник у справах.
Давай, батьку, гроші, – каже прихожий зведенник: упустимо сього коня, – другого не знайдеш такого (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зведенник — Зведенник, -ка м. Сводчикъ, посредникъ при сдѣлкѣ; сводникъ. Давай, батьку, гроші, — каже прихожий зведенник: упустимо сюю коня, — другого не знайдеш такого. Кух. (О. 1861. X. 22). Словник української мови Грінченка