звеличальний
ЗВЕЛИЧА́ЛЬНИЙ, а, е.
Признач. для звеличання.
Є так звана маєстатна (звеличальна) множина. В народній мові вона зовсім незнана. А вживали й уживають її всякі державці та вельможні володарі, говорячи про свою персону першою особою множини (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me