звербувати

ЗВЕРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, кого, що, розм.

Док. до вербува́ти; завербувати.

В Бердичеві, славнім місті, звербували хлопців двісті (з народної пісні);

Посли мали звербувати відділ козаків для допомоги шведам у війні з Австрією (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me