звеселяння
ЗВЕСЕЛЯ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. звеселя́ти.
Хана в його наметі не було. Не було там ні танцюриста, ні музиканта, яких Алаяр завжди тримав біля себе для звеселяння духу (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me