звеселяння

ЗВЕСЕЛЯ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. звеселя́ти.

Хана в його наметі не було. Не було там ні танцюриста, ні музиканта, яких Алаяр завжди тримав біля себе для звеселяння духу (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me