звеселення

ЗВЕСЕ́ЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. звесели́ти.

Приготовлено човни, встелено килимами, заквітчано, на одні посаджено збройний почет, на другі – імператорських шпільманів для звеселення гостей (П. Загребельний);

Стверджували, що текст листа до султана має літературне походження і його створив якийсь талановитий писарчук задля сміху і звеселення своїх товаришів (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me