звидітися

ЗВИ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док., діал.

Побачитися.

Гадав [Яровит], що і з вороном звидиться завтра, а він об'явився у сні. Сів на камені й заговорив до Яровита людським голосом (Д. Міщенко);

Як стара пустила була мене вперше звидітися з батьком у Любечі, Свенельд од люті мало не ковтав язика (І. Білик).