звинувачування
ЗВИНУВА́ЧУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. звинува́чувати.
Політичний радикалізм вирізняє різка (справедлива й несправедлива) критика владних структур, звинувачування в нерішучості, повільності, помилковості дій (з наук. літ.);
Одним із пропагандистських прийомів москвофілів стало звинувачування українських діячів як нібито причетних до репресій австрійських каральних органів (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звинувачування — звинува́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- звинувачування — -я, с. Дія за знач. звинувачувати. Великий тлумачний словник сучасної мови