звичайнісінько
ЗВИЧАЙНІ́СІНЬКО, розм.
Присл. до звичайні́сінький.
– Ану вас! Якісь дурні ягнята. Не можуть навчитися звичайнісінько танцювати догори ногами (В. Нестайко);
– Зовсім звичайнісінько, – відповів Швейк, – я прийшов сюди в супроводі одного пана поліцая (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звичайнісінько — звичайні́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- звичайнісінько — Присл. до звичайнісінький. Великий тлумачний словник сучасної мови