звичайне
ЗВИЧА́ЙНЕ, присл., рідко.
Те саме, що звича́йно 1–3.
Чому її погляд, звичайне такий холодно-байдужий, тепер блищить вогким промінням щирих, аж болючих радощів? (Леся Українка);
Думала [вдова] іти в черниці Або вбитись, утопитись, Так жаль маленьких діток стало – Звичайне, мати, що й казать (Т. Шевченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звичайне — присл., рідко. Те саме, що звичайно 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- звичайне — ЗВИЧА́ЙНЕ, присл., рідко. Те саме, що звича́йно 1-3. Чому її погляд, звичайне такий холодно-байдужий, тепер блищить вогким промінням щирих, аж болючих радощів? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах