1. Словник української мови в 11 томах

звичайне

ЗВИЧА́ЙНЕ, присл., рідко. Те саме, що звича́йно 1-3.

Чому її погляд, звичайне такий холодно-байдужий, тепер блищить вогким промінням щирих, аж болючих радощів? (Л. Укр., III, 1952, 745);

Думала іти в черниці Або вбитись, утопитись, Так жаль маленьких діток стало — Звичайне, мати, що й казать (Шевч., II, 1963, 268).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звичайне — присл., рідко. Те саме, що звичайно 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. звичайне — ЗВИЧА́ЙНЕ, присл., рідко. Те саме, що звича́йно 1–3. Чому її погляд, звичайне такий холодно-байдужий, тепер блищить вогким промінням щирих, аж болючих радощів?... Словник української мови у 20 томах