звичитися
ЗВИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., діал.
Привчитися, призвичаїтися, звикнути.
Часом щипне або штовхне [панночка] стиха... та й сама почервонiє як жар, – засоромиться. Поки ж тiльки не звичилася; а як оговталась, обжилася, то пiзнали ми тодi, де воно в свiтi лихо живе (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звичитися — Зви́читися, -чуся, -чишся гл. Пріучиться, привыкнуть. Щипне або штовхне стиха... та й сама почервоніє, як жар, — засоромиться. Поки ж тільки не звичилася; а як оговталась, обжилася, то пізнали ми тоді, де воно в світі лихо живе. МВ. (О. 1862. III. 41). Словник української мови Грінченка