звуковипромінювання
ЗВУКОВИПРОМІ́НЮВАННЯ, я, с., фіз.
Створення звукових полів джерелом звуку.
Винахід являє собою прилад для зменшення вібрації та звуковипромінювання корпусу судна при роботі механізмів (з наук. літ.);
Звуковипромінювання риб ділять на три групи: звуки, пов'язані з рухом, пов'язані з харчуванням і створювані плавальним міхуром (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звуковипромінювання — звуковипромі́нювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- звуковипромінювання — -я, с. Випускання звуків. Великий тлумачний словник сучасної мови