звуковипромінювач
ЗВУКОВИПРОМІ́НЮВАЧ, а, ч.
Електричний прилад для подавання звукових сигналів.
Типове застосування звуковипромінювач знаходить у телефонах, системах сигналізації, електронних годинниках, побутовій техніці, іграшках та ін. (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звуковипромінювач — звуковипромі́нювач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- звуковипромінювач — -а, ч. Прилад для випромінювання звуків. Великий тлумачний словник сучасної мови