звуковловлювач
ЗВУКОВЛО́ВЛЮВАЧ, ЗВУКОУЛО́ВЛЮВАЧ, а, ч.
Прилад, за допомогою якого вловлюють шум літака, ракети, підводного човна і т. ін. та визначають напрям їхнього руху.
Звуковловлювачі з'явилися під час Першої світової війни, пізніше були замінені радіолокаційними станціями (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звуковловлювач — звуковло́влювач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- звуковловлювач — і звукоуловлювач, -а, ч., спец. Прилад, за допомогою якого вловлюють шум літака, ракети, підводного човна і т. ін. та визначають напрям їхнього руху. Великий тлумачний словник сучасної мови