звукопередача
ЗВУКОПЕРЕДА́ЧА, і, ж.
Те саме, що звукопередава́ння.
Два канали звукопередачі стереофонічної системи (лівий та правий) створюють у слухача враження об'ємності звучання (з наук.-попул. літ.);
Текст лекцій присвячений викладенню геометричного та хвильового трактувань процесу звукопередачі у приміщеннях (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звукопередача — звукопереда́ча іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови