звукописний

ЗВУКОПИ́СНИЙ, а, е, лінгв., літ., муз.

Прикм. до звуко́пис.

Композитори часто застосовують натуральні лади в звукописних цілях (з наук. літ.);

Дослідники вже звертали увагу на окремі оригінальні звукописні моменти в поетиці Т. Шевченка, які є складними для перекладів на інші мови (з наук. літ.);

Поетичні образи-символи, що ніби вивершуються над реальністю, створюючи поетичний асоціативний ряд, утілюються у поетів-символістів у звукописну форму (із журн.).