звукорежисура

ЗВУКОРЕЖИСУ́РА, и, ж.

Діяльність, професія звукорежисера.

Звукорежисура зародилася в 40–50 роках ХХ ст. у зв'язку зі швидким розвитком і широким застосуванням у радіомовленні і звукозаписі високоякісної електроакустичної апаратури і магнітного запису (з наук. літ.);

Звукорежисура передбачає попереднє глибоке вивчення наміченого до запису твору, розробку разом із виконавцем (диригентом, режисером) акустичної інтерпретації запису (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звукорежисура — -и, ж. Творче забезпечення запису на магнітну плівку звукового твору мистецтва. Великий тлумачний словник сучасної мови