звукорежисура
ЗВУКОРЕЖИСУ́РА, и, ж.
Діяльність, професія звукорежисера.
Звукорежисура зародилася в 40–50 роках ХХ ст. у зв'язку зі швидким розвитком і широким застосуванням у радіомовленні і звукозаписі високоякісної електроакустичної апаратури і магнітного запису (з наук. літ.);
Звукорежисура передбачає попереднє глибоке вивчення наміченого до запису твору, розробку разом із виконавцем (диригентом, режисером) акустичної інтерпретації запису (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звукорежисура — -и, ж. Творче забезпечення запису на магнітну плівку звукового твору мистецтва. Великий тлумачний словник сучасної мови