звідколи
ЗВІДКО́ЛИ.
1. присл. Те саме, що відко́ли 1, 2.
– Звідколи ти засумував без мене? – гмикнув Павлюк (В. Чемерис);
– Звідколи лікарі вашої клініки їздять до пацієнтів додому? (Люко Дашвар).
2. у знач. сполучного сл. Те саме, що відко́ли 3.
Звідколи настала холоднеча, ніхто, крім діда Іпата й Кирила Бабака, вартового біля комор, не заглядав до общинного двору (Микита Чернявський);
Звідколи Батурин дістався йому, Самойловичу, то дістався так надовго, що інколи Мазепі ввижалося, кінця-краю його гетьмануванню не буде (Г. Колісник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me