звідня
ЗВІДНЯ́, і́, ж., рідко.
Ставка віч-на-віч; зводи, зводини.
Чи то раз звідня ця була (Сл. Б. Грінченка);
Беймбет таки побачив учителя з їхнього аулу. В Алма-Аті на звідні, де їх звели вдвох, щоб вони призналися в своїх злочинах, викриваючи один одного (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me